Сьогодні стартує Всеукраїнська велоестафета – “Спорт для всіх єднає Україну”. Розділена вона на три вітки: західну, східну і південну. Тривати естафета буде до 13 вересня. За цей час учасники подолають більше 1000 км і відвідають майже всі обласні центри України. Маршрут західної вітки буде проходити через: Ужгород, Івано-Франківськ, Чернівці, Тернопіль, Львів, Луцьк, Рівне, Хмельницький, Вінницю, Житомир і кінцевий пункт – Київ.
Сайт велоестафети – www.sportforall.gov.ua
Давно мріяв про цей велопробіг і сьогодні починаю здійснювати свою мрію :-). Детальніші звіти намагатимусь давати щовечора.
День перший. Їздили на Торунський перевал, д зустрічали учасників з Закарпатської області і разом з ними поверталися в Івано-Франківськ. Значну частину дороги до Франківська нас везли автобусом поскільки дорога була не дуже хорошою і по часу ми запізнювалися Франківськ. Правда “американські гірки” які за Долиною ми долали на велосипедах :-). Завтра має бути важчий день. Маємо проїхати 140 км через Коломию в Чернівці.
День другий Важкий день. Їхали на Чернівці через Коломию а далі Косів, Вижниця, Сторожинець. Таких горок як біля Косова мабуть більше ніде немає. На них я трохи відстав від колони, то мене трохи підтянули. Далі було вже легше, навіть підйом за Вижницею дався мені нормально, бо кількох учасників підтягували там. А ще в Вижниці для нас співала дуже гарненька співачка. Загалом проïхали більше 140 км. Було і кілька не приємних моментів: два Закарпатці стукнулись, в Богдана задня переключадка відірвалась, а в Ігора обід погнувся. Дуже надіюся, що завтра буде легше і менше неприємних моментів.
День третій Маршрут цього дня: Чернівці-Заліщики-Тернопіль. 6 км бруківки по Чернівцях – краще будь-якого масажера! :-) Учаснки проïхали біля 140 км. Кусок дороги підвозили всіх в автобусі бо не встигали в Тернопіль. Я проïхав приблизно 40 км а далі мене підрізали і сталася маленька ававрія, де впали крім мене ще 2 людей. Правда обійшлося все подряпинами локтя та коліна та колесами схожими на “8”. Велік робив цілий вечір – не зробив, незнаю як завтра буду ïхати …
День четвертий Всі надіï на те, що хтось допоможе мені з ремонтом велосипеда зникли з самого ранку. Тому почав рівняти колесо сам. Довго я з ним мучився..і все таки не зробив… Маршрут сьогодні був досить нормальний – казали хлопці і до Львова приïхали раніше часу. В Львові нас нормально зустріли – дали по пляшечці води. А ще обід в Золочеві був ніяким, всі залишились голодними. Поселили нас в Львові в готель “Власта”, де після вечері мені Богдан порівняв колесо :-). Так що я знову на колесах!
День п‘ятий Проïхав всі 160 км, від Львова до Луцька. Траса була хороша, великих підйомів не було. На деяких ділянках дороги ïхали з швидкістю 40-45 км/год. Було одне серйозне падіння, через яке найбільше постраждав Богдан. В нього аж шлем тріснув в двох місцях. Все, тепер не буду без шлема ïздити. В Радехові нам дали йогурт, булочку і сочок. В Луцьк приïхали в 16.00. Після маленького концерту ми поïхали в готель “Лучеськ”. Ввечері ходив трохи по місті. Був навіть на замку і в домі химер :-)
День шостий Маршрут цього дня: Луцьк-Рівне-Острог. Довжина – біля 140 км. Хоч він коротший але якось важче мені ïхалося як вчора. В Рівному був класний обід в одній з місцевих шкіл. Бідних школярок заставили нам ïжу розносити. А ще, школярки гарно заспівали Хепі Бірздай для Богдана, в якого сьогодні ДН. Ночуємо за Острогом на турбазі “Корчагінець”.
День сьомий Найважчий день. Пишу вже тиждень після пробігу бо стільки було роботи коли приїхав назад що не міг ніяк сюди добратися. Для мене це був справді найважчий день бо проїхав 205 км. До бази залишалося 5 км і я здався :( … бо дуже їсти хотів :-) Може і смішно звучить – але це справді так. Цього дня обіду не було. Годували 2 рази канапками в Шепетівці і Старокостянтинові. Можливо тому я і не доїхав. А ще зранку падав дощ і цілий день дорога була мокра, так само як і ми.
День восьмий Найкоротший маршрут. Проїхали близько 85 км. Перед в‘їздом в Вінницю довго чекали бо приїхали раніше часу. Після урочистостей поїхали в санаторій ім. Сухомлинського. Дуже смачна була вечеря та сніданок. Ввечері ходив з Сашком в місто. До того догулялися, що на базу верталися пішки поскільки було вже пізно і нічого туди не їхало. П.С. В Вінниці міліція зупиняється на червоне світло :-D … сміх та й годі …
День дев‘ятий Цього дня їхали з Вінниці в Житомир. Погода була класна та й дорога нормальна. Вже ближче до Житомира був завал в який попали біля 10 людей. Найбільше пострадав Мирослав з Чернівців бо його якраз підрізав один старий дядько зі Львова. Також одного велосепедиста винесло на другу смугу по якій якраз їхав ЗІЛ. Незнаю як там було все в деталях але з ним все ОК а вот по задньому колесі його велосипеда переїхався цей ЗІЛ. Житомир нас зустрів маленьким дощиком. Після урочистостей поїхали в санаторій нетрадиційної медицини на ночліг. Вечером ходив в місто сам. Місто досить гарне. Проїхався центром до вокзалу, де мені поталанило купити квиток на завтрашній день додому. А потім ще раз повезло з маршруткою бо думав, що знову буду йти пішки.
День десятий Останній день. Їхали з Житомира в Київ. Було холодно. Але після першого десятку кілометрів стало тепліше :-). Правда зупинки більше як на 5 хвилин не хотілося, бо знову ставало холодно. Їхали досить швидким темпом і обійшлося без всяких пригод. Заїхавши в Київ попали в пробку. І то така пробка, що ми велосипедами мусіли там стояти! А як там важко дихати було! Фу! Поселили нас в Пущі-водиці де я повечеряв, попрощався з хлопцями і поїхав на Вокзал бо мав бути в суботу в Франківську. Урочистий збір на майдані і вручення дипломів і медалей мало бути наступного дня. Я нажаль на це не попав але заслужені диплом і медаль мені взяли хлопці.
Підсумки Загальна довжина дистанції, яку я проїхав – 1060 км. Їхав фактично тільки 9 днів з 10. 1 день відновлювався і ремонтував велосипед після завалу. Загалом дуже задоволений поїздкою! Бо крім відмінної фізичної форми отримав масу вражень від подорожі!

Теги: , , , , ,