Сходження на цю вершину ми почали з с. Максимець. Сюди доїхали на машині і залишивши її в одної місцевої сімї, пішли з маленьким гідом на гору. Гідом в нас був Діма. Він сам запропонував показати нам частину маршруту щоб ми не заблукали (дороги ніхто не знав бо йшли перший раз). Провів він нас до полянки, що біля підніжжя г. Короткан, де ми пообідали і Діма разом з мамою вернулися в село а я з Вітою пішли далі. Маршрут має дуже гарне маркування і навіть час вказаний на табличках відповідав нашій хотьбі. Тому ми без проблем добралися до урвища Пекло і через полонину Рущина пішли на Сивулі. Ці вершини зовсім не схожі на підкорені мною раніше бо повністю покриті камінням. Чим вище піднімалися, тим більший і густіший туман був навколо. По дорозі зустріли кілька груп туристів. Зробивши кілька фото на вершинах гір Велика та Мала Сивуля, ми пішли назад. В село встигли вернутися ще до сутінків. До нашого повернення мама назбирала багато афенів, ожин та гогодзів, З купою карпатських ягід та ще більшою кількістю вражень ми поїхали назад.
В Фотоальбомі є фото з подорожі

Теги: , , ,